Активізація розумової та пізнавальної діяльності учнів( Викладання української мови та літератури в школі )

 Активізація

розумової та пізнавальної

діяльності учнів

( Викладання української мови

та літератури в школі )

  с. Теплівка

Какалюк Володимир Савелійович,

учитель української мови та літератури

Теплівського НВК

      Одним з найважливіших засобів розв’язання не тільки освітніх, а й виховних завдань є активізація розумової та пізнавальної діяльності учнів. У посібнику подано найефективніші прийоми, які, впливаючи на свідомість та почуття школярів, сприяють їхній активності, розвитку уяви та асоціативного мислення, активізують розумову та пізнавальну діяльність учнів, їх прагнення постійно вдосконалюватися.

  Сучасна  вчительська практика виробила чимало прийомів активізації розумової та пізнавальної діяльності учнів під час вивчення курсу української мови та літератури.

    Сьогоднішній день ставить надто високі вимоги до тих, хто навчається, і до тих, хто навчає. Тому для кожного вчителя головним є ефективність уроку, якісне засвоєння учнями знань, умінь і навичок, розвиток творчого мислення, осмислення учнями подій та явищ, описаних у творах.     

    Як підвищити якість освіти і виховання шкільної молоді? Учителі, що сумлінно працюють усе своє життя, добре знають, що передусім треба постійно вдосконалювати урок, бо він – основа всього НВП.

     Є різні причини малоефективності уроку, але найголовніша – в нас самих. З любові до вчителя починається любов до предмета. А щоб ця істина була реальною, вчитель, перш за все, повинен досконало знати свій предмет. Не можна, викладаючи мову та літературу, вивчати її так, як математику чи фізику, потрібно враховувати специфіку предмета. Учитель мови та літератури не повинен забувати, що покликаний не тільки збагачувати учнів знаннями, а й пробуджувати їхні почуття, формувати мораль, змушувати трудитись душу. Для цього потрібно відмовитись від командного, вказівного пафосу і категоричності, які здатні  в зародку вбити найпродуктивнішу педагогічну ідею.

    Не можна силою змусити любити слово, навпаки, всяке нав’язування  викликає опір учнів, байдужість, навіть ненависть. Методику викладання мови і літератури я розглядаю як мистецтво.

 Вчитель- словес                              

ник - особлива професія, він повинен мати талант! Талант торкнути словом душу дитини, схвилювати учня. Треба вміти слово пропустити через серце і почуття своїх вихованців. Інакше дитина відвернеться від учителя.       

    А тому у мене є три обов’язки:

- турбуватися про приємний настрій учнів,    

- дбати про приємний настрій учнів,

- сприяти приємному настрою учнів.

    Як дотепно, але головне, як переконливо.

   

    Для того, щоб навчання приносило успіх, я перебуваю у постійному творчому пошуку.                                           

    Щоб людина, до того ж юна, стала активно мислити та ще спромоглася дати елементарний творчий здобуток, від учителя до класу повинен іти  потужний енергетичний імпульс. Так велить нам робити розуміння основ розвиваючого навчання. Я використовую у своїй практиці один могутній методичний прийом, що потужно стимулює образне мислення учнів, активізує їх розумову та пізнавальну діяльність. Це – незвичайний початок уроку.

    Наприклад, замість « Сьогодні ми розпочинаємо вивчення життя і творчості письменника…», я загадково запитую учнів: « Як ви гадаєте, може людина бути похоронена живою? До того ж за її згодою. Так, так, увесь похоронний обряд слухає живий «покійник», повністю свідомий. Кажете, що не може бути? Може. І було це на початку XVII ст.. на Афоні. Ховали І. Вишен-   ського…»

    Виникають питання: Хто він? Який він був? Яким було життя старця з Вишні? Що сталося з ним в Острозькій

                                                                                               

Академії? Чому він подався у світи…по свою смерть?

            Але давайте все послідовно. Родом І. Вишенський з…».  І так продовжую урок.

     Музика має дуже велику силу. Під її впливом людина може плакати, радіти, сміятися, впадати в роздуми, мріяти, писати вірші… Так як моя друга спеціальність учитель музики, то я музикою живу. І часто на уроках мови та літератури звучать  акорди мого баяна. Вивчаючи пісенну творчість письменників, я сам або з учнями виконую їхні твори. Під спеціально підібрану музику мої вихованці пишуть твори різного характеру. А учні 5-8 класів ще й полюбляють музичні фізхвилинки.        Школярі отримують велике задоволення та енергетичний заряд. Живе слово після цього з їхніх уст ллється, як музика.    

    Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Вчитель не повинен відставати від часу. Нині, крім запровадження нових прогресивних методик, слід змінити саму ідеологію навчання й виховання. Головне – навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю.

   

    Одним із шляхів активізації розумової та пізнавальної діяльності учнів є запровадження сучасних інформаційних технологій. Розробка комп’ютерних технологій навчання є необхідною умовою інформатизації освіти, мета якої - забезпечення доступності знань для кожного члена суспільства; розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі   індивідуалізації   навчання,    інтенсифікації   

                                                                                                      

навчального процесу.

    Використовуючи комп’ютер на своїх уроках, я маю можливість проводити всі види  тестування, найрізно-манітніші види роботи з текстом.

  

 Зразки вправ:                                                                      

 1. Робота з деформованим текстом.

  

- Що таке текст?(група речень,об’єднаних за змістом і головною думкою та розміщених в певній послідовності).

     Учням пропоную подивитися на монітор, прочитати речення, переставивши їх місцями, утворити текст. 

    У 2 і 4 реченнях знайти граматичну основу.

    Прокоментувати :  море квітів – означає багато квітів, вжито в переносному значенні (метафора).

 Речення для тексту:

2. Ніколи не забуде дрімучих лісів з гордими смереками, ялицями, кедрами.  3.Море квітів і запашних трав!  1.Хто побував хоч раз у Карпатах, той на все життя запам’ятає стрімкі скелі і глибокі ущелини. 4. Вони всіма кольорами веселки переливаються на сонці.

                                                                                                 

2. Поетична зупинка.

(ця вправа є доброю підготовкою учнів до написання твору-опису)

- Що таке епітет?(художнє означення).

    Пропоную учням на моніторі прочитати вірш В.Сосюри «Осінь» і назвати означення.

 Далі учні читають вірш без означень, висловлюють свою думку про роль художнього означення.

                                                                               

                     Осінь

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.

Вчитель:

-        Зараз ми поринемо думками у дивовижний і                              

загадковий світ квітів. (підбирають разом епітети, метафори, порівняння до різних квітів, зображених на слайдах.)                                 

    -  А тепер опишіть вашу улюблену квітку, а допоможе вам створити відповідний настрій чудова музика «Вальс квітів».

3.  Гра «Редактор»

     (перед виконанням завдання дуже ефективним є нестандартне вступне слово вчителя).

    Слово вчителя:

    Дотепна бувальщина сталася з німецьким письменником Теодором Фонтане(1819-1898).Одного разу якийсь молодий автор написав йому кілька недолугих віршів, супроводжуючи їх таким листом: «Оскільки розділові знаки для мене не мають значення, впишіть їх, будь ласка, самі.» Фонтане негайно повернув вірші авторові, зауваживши: «Наступного разу надішліть мені, будь ласка, лише розділові знаки, а вірші я впишу сам!» Володіти грамотним письмом – справа нелегка.

     Уявіть собі, що ви працюєте у редакційному відділі. Вам принесли матеріал, і ви маєте його вичитати і, в разі потреби, виправити помилки.

                                      

Текст для редагування (на моніторі).

    Що найголовніше в житі. Один говорить що вугілля. Як би  небуло вугілля зупинилися б машини небуло б вугілля люди замерзлиб.

    Інший твердить найголовніше метал. Без металу не булоб ні машин ні вугілля ні хліба ні одягу.

    А третій каже найголовніше хліб. Без хліба непрацювали б ні шахтар ні шофер ні металург.

    Хто з них правий. Найголовніше в житі праця. Без праці не було б ні вугілля ні металу ні хліба.

    Життя вимагає від нас застосування таких методів навчання, які б забезпечували активну участь учнів у навчальному процесі. З цією метою я використовую різні інтерактивні методи.                                                              

1. Гра «Павутинка»

(з’єднай слова за їх лексичним значенням)

Кожному учневі роздаю картки:

1.	Дуель	1.	Краєвид
2.	Страхополох	2.	Подібність
3.	Абетка	3.	Артист
4.	Актор	4.	Гребля
5.	Загата	5.	Оселя
6.	Забава	6.	Боротьба
7.	Пейзаж	7.	Прірва
8.	Житло	8.	Боягуз
9.	Ущелина	9.	Азбука
10.	Аналогія	10.	Гра

                                     

2. Гра «Знайди продовження»                                       

    (доповнити прислів’я)

Дружба дорожча…	…добрих людей.
До доброї криниці…	…скарб.
Лінь гірше…	…годує.
Праця людину…	…хвороби.
Вірний друг…	…за золото.
Світ не без…	…утоптана стежка.

3.  Вільний диктант (Робота в групах)

  

 У кожної групи окремий текст. Члени груп читають  свої тексти,  запам’ятовують і пишуть по пам’яті. Потім оригінал звірити з написаним.

(Диктант розвиває пам’ять, збагачує словниковий запас учнів, виховує позитивні моральні якості).

Тексти для диктанту:

1.   В Україні не тільки до батька, матері, діда, баби, а навіть до сусіда звертались на Ви. Любов і повагу до батьків, старших виховували в наших родинах змалку.

    Слово батьків у сім’ї було законом  для дітей. Вони мали свої обов’язки, виконували різну роботу, посильно працювали. Дівчата переймали науку від матері і бабусі – училися прясти, вишивати, ткати, давати лад у хаті. Хлопчики вчилися чоловічого ремесла від батька чи діда: стругати, пиляти, майструвати, а також захищати слабших від себе.

2.    Хлібом годує тебе Батьківщина. Ніколи не забувай про це. Куди б не закинуло тебе життя - пам’ятай про хліб, яким тебе годували. Щоденно чесно заробляй свій

                                         

хліб. Будь терплячий і мужній у повсякденній праці.

    Якщо людина попросила в тебе хліба – переламай свій шматок надвоє, навіть якщо це в тебе останній. Коли ти нарізаєш хліб, по старшинству наділи всіх, хто сидить за столом. Собі ж залиш останній шматок. Пам’ятай: хліб – всьому голова.

4. Інтерактивна вправа «Мікрофон»  

    ( продовжити речення)

1. Простим називається речення…

2. Граматична основа є…

3. Двоскладним називається речення…

4. Присудки є такі…

5. Головні члени речення  це…

6. Другорядні члени речення це…

7. Означення це…

8. Додаток це…

9. Обставина це…

 Часто на уроках літератури проводжу дискусії. Дискусія розвиває мислення учнів, дає можливість відстояти власні думки, поглиблює знання з відповідної теми.

    Запитання для дискусії даю учням заздалегідь, щоб вони вдома підготувалися: опрацювали літературу, зробили виписки, підібрали цитати. Учні із задоволенням беруть участь у дискусії, бо знають, що їх уважно вислухають, доповнять. Кожен може говорити щиро та відверто.

 

  Закріплюючи вивчений матеріал по новелі «Камінний

                                                                                     

хрест» В.Стефаника, проводжу дискусію, вирішуючи ще одну проблему «Еміграція – це зрада чи необхідність, прагнення людини до самореалізації?»

   

    Подаю зразок думок двох груп з цього питання.

                          

                           Перша  група:

    1. Живу там, де хочу.(Декларація прав людини)

    2. Хочу мати впевненість у завтрашньому дні.

    3. Я хочу бути Людиною, а не рабом.

    4. Мої батьки безробітні, в сім’ї нестатки. Я не хочу, щоб у мене повторилась їхня доля.

    5. Можна допомагати Батьківщині, живучи за її межами. Головне, не втратити свої духовні та моральні якості.                   

                             Друга група:

     Батьківщина для мене – це …

-        тихий і милий серцю куточок, де я себе почуваю комфортно;

-        люди, які мене люблять і розуміють;

-        мій дім, де я можу бути самим собою;

-        зв’язок поколінь від бабусі до онучки, від дідуся до онука;

-        мелодійна і солов’їна українська мова;

    Залишити Батьківщину у тяжку годину – це те саме, що покинути друга у біді. І ще, як не було б добре у гостях, а вдома найкраще.

    Часто практикую «Хвилинки творчості», бо життя людини – вічний пошук істини.                       1.Проблемно  – пошукове завдання: підібрати  асоціа-   

                                              

тивні замальовки до слів: щастя, духовність.                 

А) Щастя – щире, щедре, щоденне, щогодинне, що- миттєве.

    Щастя –  це життя, добробут, любов, віра в добро, музика, друзі, рідний дім, батьки, родина.

Б) Духовність – душа, Україна, хата, оберіг, віра, надія, істина, серце, творчість.

     « Людина – паросток святих чеснот родини.»

                   (Завдання:  кожному учню  створити квітку духовних цінностей  своєї родини.)                                                                                                                     

Зразки духовних цінностей родин:

Пісня             Любов           Достаток

Добро            Правда           Взаємодопомога

Музика          Турбота         Людяність

Книги            Віра                Чуйність

Вишивки       Мир                Праця

Повага           Спокій            Відпочинок

  

А тепер кілька слів про нестандартні ситуації, що зумовлюються появою гумору на уроках. Адже відомий афоризм гласить: «Де ніяка сила не справляється із злом, там зможе справитися лише сміх.» Пам’ятайте: «зло» на уроках – сум.

  

     Приклади:

1. Вивчаючи пунктуацію простого речення, як матеріал для вправи, наводжу гумореску:

    Частенько малий Василько слухав, як мати свариться з сусідкою. Ось одного разу учитель запропонував:

                                           

- Наведи мені, Васильку, приклад окличного речення, в якому був би гнів або побажання.

- А я Вам наведу таке речення, де буде і те, і друге.        Щоб тобі очі повилазили.

2. Чимало речень використовую з газет, журналів та творів самих учнів. (їхнє завдання-виправити помилки).

    - Всім власникам собак пропонується надівати намордники при прогулянці.

    -  Межею біг Чіпка з батогом, на якому був солом’яний бриль та полотняні штани.

    - Пилипко їхав на коні, який схватився за гриву й тихо нокав.

    - Наталка Полтавка подала рушники Котлярев-ському.

 

   Я полюбляю мовні експерименти. І повірте – результати вражаючі. 

            Експеримент 1. «Творча робота.»

    Виникає питання: чи можна спілкуватися самими лише розділовими знаками? Чому б і ні? Розповідають, що коли вийшла у світ нова книга Віктора Гюго, автор, бажаючи дізнатись, як вона розходиться,  надіслав видавцеві листівку, на якій тільки й було: «?». Видавець відповів теж дуже стисло: «!»

- А ми зараз  проведемо свій мовний експеримент. Спробуйте скласти текст «Канікули», вживаючи речення, що складаються лише з головних членів.

                                      

        Зразок (жартівливий):                                               

    Канікули! Ура! Муки закінчилися. Я дочекався. Класно! Молодець придумав. Буду рибалити, купатися, не буду писати, не буду читати. Супер! Ох і відпочину. Я щасливий!

            Експеримент 2.  «Повідомлення  з Інтернету».

   Вивчаючи тему «Фразеологізми», складаю жартівливі речення на місцевому матеріалі, бо, за моїми спостереженнями, найбільший інтерес в учнів викликає пов’язування навчального матеріалу з очевидними явищами життя, або, навпаки, таємницями буття людини.

       Слово вчителя:

- В нашому класі дуже гарні і розумні хлопці. Учениці  із Щорської школи дуже зацікавилися ними  і  по Інтернету прислали нам повідомлення. (дівчатка читають речення з комп’ютера і записують на дошці).                                

    1.Стас вискочив з-за вугла як козак з маку.

    2.Сашко знав стежку в сусідський сад як своїх п’ять  пальців.

    3.Євген наминав млинці аж за вухами лящало.

    4.Вася відповідав на уроці як по нотах.

    ( Діти коментують фразеологізми, роблять синтаксичний розбір речень, наголошуючи, що фразеологізми, будучи членами речення, залишаються   нероздільними.)

    Поєднання жарту і напруженої роботи думки

приносить надзвичайно цінні результати.                                                          

                                 

    Цікаво те, що учні вірять у реальність таких повідомлень і з нетерпінням чекають нових.

    А ось такий висновок вчителя має ще й велике

виховне значення:

-        Діти, будьте здоровими і уплітайте млинці, щоб аж за вухами лящало. Будьте слухняними і не  виска-                                                                         

куйте з-за вугла як козак з маку. Добре вчіться, щоб українську мову знали як своїх  п’ять пальців, і тоді на уроках відповідатимете як по нотах. 

    

    Практикую метод проектів, який надзвичайно активізує розумову та пізнавальну діяльність учнів; розвиває в них навички мислення високого рівня, вміння працювати самостійно і творчо.

    Найбільш доцільним та ефективним метод проектів є, на мою думку, на уроках літератури та в позакласних заходах.

    Серед проектів, підготовлених і захищених учнями, найбільш вдалими були такі: «Життєвий і творчий шлях Василя Стуса»,  «Життєвий і творчий шлях Василя Симоненка»,  «Пісенна творчість Андрія Малишка»,  «Слідами мандрівного філософа Г.С.Сковороди».

    Часто на уроках та позакласних заходах з виховною метою зачитую учням власні вірші та гуморески. Через деякий час бачу і їхні спроби писати.  «Усі методи, разом узяті, - писав Лев Толстой, - не здійснюють і тисячної долі того впливу, що його дає приклад».

    Кожен урок – це екзамен для вчителя. Витримати його зможе не кожен. Часто запитують, чи є в мовника професійні секрети і які саме? Звісно, є, в тому числі і в мене. А назвав я їх « Акорди із моєї партитури»:

1.Людяність та щирість – для мене понад усе.

2.Ніколи не допущу найстрашнішого – байдужості до дітей.

3. «Сум» на уроках – зло.

4. Уникати педагогічного старіння!

5. Підтримуватиму свій фізичний стан на належному рівні, щоб до класу не заходити, човгаючи, а «влітати на крилах». За широким летом орла далеко полетять і орлята, а за горобцем – хіба що від калюжки до калюжки.

                                    

16